Інформація про Косівщинський ДНЗ

Основні види діяльності музичного керівника у дошкільному закладі

Відповідно до посадових обов’язків, вимог методики музичного виховання муз. керівникові необхідно здійснювати таку діяльність:

1.Проводити заняття у кожній віковій групі двічі на тиждень відповідно до графіка роботи. Це вимагає значної попередньої підготовки: добір й розучування музичного репертуару, необхідного для роботи, розробка й планування засвоєння програмових навичок, підготовка наочного матеріалу, приладдя, прослуховування музичних записів.

2. Планувати й проводити індивідуальні заняття.

3. Діагностувати рівень музичного розвитку дітей.

4. Складати сценарії свят, розваг, підбирати музичний матеріал, відповідати за їх підготовку та проведення.

5. Вести роботу з батьками, залучаючи їх до загального процесу музичного виховання.

Інформація про Косівщинський ДНЗ

Інформація про Косівщинський ДНЗ

Чарівний світ музики

Інформація про Косівщинський ДНЗ Музика – дивовижне джерело людської любові до світу. Це найвеличніший і найпрекрасніший винахід, який володіє зрозумілою для всіх мовою краси. Музика єднає людей усього світу різних за національністю, освітою, релігією, переконаннями. Це краса, яка постійно врятовує світ. Вона народжується від натхнення однієї людини і викликає його в серцях величезного людства. Це мова душі, яка має велику силу і здатна врятувати чи знищити.
Музика, яка являє собою гармонійне сполучення найбільш приємних для людини звуків, володіє великою цілющою силою. Вона покращує настрій і самопочуття, знижує втомлюваність, концентрує увагу і підвищує життєвий тонус. Покровитель музики Орфей був цілителем, а Ескулап – бог медицини в давніх греків, визнавався музикантом.
Музика здатна підвищити інтелектуальні здібності людини, зробити її добрішою, мудрішою, красивішою. Дослідження педагогів та психологів переконливо підтверджують, що музика охоплює ранні сфери психіки людини: сенсорику, моторику, емоції. А тому її вплив на загальний психічний розвиток особистості досить істотний (ідеться про творчість, духовність, інтелект). Оскільки ж емоційні здібності мають емоційно – рухову природу, вони проявляються дуже рано й становлять основу для всебічного розвитку малюка, насамперед забезпечуючи формування початкових елементів пізнавальної активності.
Музика має супроводжувати людину все життя як добрий ангел, захищаючи серце від образи, жорстокості і лютості. Музичне мистецтво впливає на душу людини, її почуття і розум. «Таємниця музики в тому, що вона знаходить невичерпне джерело вираження там, де мова замовкає.» (Е Гофман) Ми захоплюємося людиною, яка вміє щедрою рукою посіяти зернятко гармонії в душі дітей засобами музики. Щасливий той педагог, котрий може розмовляти з душею дитини завдяки мистецтву. Людина, якій дано відчувати тонкий світ і відтворювати його в звуках – щаслива.
Перша зустріч із музикою має відбутися ще в череві матері, де вона буде лунати поряд із биттям найдорожчого серця і в теплому всесвіті любові розповідатиме про мудру красу великого світу.
Музична мова краси має стати зрозумілою і необхідною для дитини. Використання музичних творів у педагогічному процесі благодатно впливатиме на розвиток дітей.


У моєї дитини свято! (поради батькам)

Інформація про Косівщинський ДНЗ

Чи кожний малюк отримує задоволення від участі у святкових ранках? Чому деяким дітлахам подібні заходи не до душі? Як повинні вести себе батьки, щоб їх дитина не розчарувалася у святі? На ці хвилюючі питання ми сьогодні постараємося дати відповіді!

Для нас, дорослих, готовність до свята – це, насамперед, святковий стіл та бездоганне вбрання. Але для маленької дитини – це завжди сильні емоційні переживання та маса нових вражень. І для того, щоб ці враження були позитивними, дитину потрібно підготовити, настроїти на подію.

Щоб уникнути проблем та перетворити дитячий ранок у справжнє свято не тільки для дитини, але й для усієї сім’ї. замисліться про те, чому для Вас так важливо, щоб дитина виступила. Ви бажаєте, щоб дитина отримала задоволення від власного виступу чи це батьківське самолюбство? (не варто вважати, ніби те, що добре Вам, добре й дитині);

спитайте у себе: а чи дійсно повинна моя дитина вчити віршики для «Дідуся Мороза», вдавати із себе зайчика чи танцювати навкруги ялинки? Адже від цього не залежить її майбутнє життя и не повинні залежати Ваші з нею відносини! (Заставляючи дитину робити те, що їй не подобається, навіть із найкращих спонукань, навряд чи Ви зробите її впевненішою у собі);

А ще уявіть собі, що дитина пропускала у садочку музичні заняття та репетиції і не володіє музичним матеріалом до свята(не знає слів пісень, рухів таночків) і вийшла виступати разом з підготовленими дітьми. Як вона буде почуватися? Звичайно, буде розвиватися комплекс неповноцінності та невпевненості у собі. І винні будуть насамперед батьки, які без особливих причин протримали дитину вдома…

Якщо ж дитина хворіла-потрібно переписати слова пісень та хороводів та вивчити з дитиною вдома, щоб вона могла співати з усіма. Але танці така дитина вже танцювати не зможе, тому що не знатиме рухів. Тому велике прохання – приводьте діток на музичні заняття , тому що саме на них ми готуємося до свят, вчимо музичний матеріал та вивчаємо рухи до таночків та хороводів! І тоді ваша дитина зможе почуватися справжнім артистом.

Дід Мороз (незалежно від того, чи вірить у нього дитина) не повинен перетворюватися у засіб маніпулювання чи символ педагогічної відплати…Наприклад, достатньо ненав’язливо, по мірі наближення 31 грудня, нагадувати дитині, щоб вона не забувала слухатися батьків, інакше Дід Мороз залишить її без подарунків. І тоді, чим молодша дитина, тим більше вона починає мучитися сумнівами, чи дійсно вона отримає подарунок від доброго дідуся і чи заслуговує вона його взагалі. Дорослі попали у точку – вони «вдарили» по найболючішому місцю малюка – його вірі у казку та дива. Тепер малюк боїться зробити зайвий крок, який може бути розцінений дорослими як невірний. І чим ближче свято та день роздачі подарунків, тим більше зростає тривога та напруження у дитини. А довгоочікуваний подарунок вона сприймає скоріше як свідоцтво своєї слухняності, ніж як один із приємних ритуалів святкування Нового року;

віднесіться до підготовки простіше, не нагнітайте обстановку, не вимотуйте дитину домашніми репетиціями та читанням моралей. Якщо перетворити нудне заучування у цікаву гру – дитині самій стане цікаво;

пам’ятайте, що не всі діти створені для сцени. Деякі з них відчувають сильні переживання з приводу того, що їм прийдеться розповідати віршик перед глядачами та Дідом Морозом, інші з задоволенням вчать вірші і раптом у самий відповідальний момент не можуть виголосити ні слова. Дитина може розгубитися у присутності великої кількості глядачів. Не варто хвилюватися – рано чи пізно діти звикнуть виступати перед іншими людьми. А якщо Ви бажаєте виховати вільну дитину, як не буде боятися сцени, не обмежуйте круг її спілкування, не забувайте хвалити дитину за будь-яку її ініціативу, завжди намагайтеся зрозуміти, ставте себе на її місце та підтримуйте її;

завжди намагайтеся знайти час, щоб відвідати святковий ранок за участю свого малюка, бо маленькі дітки виступають в першу чергу не перед аудиторією, а саме перед своїми мамами ти папами. Зверніть увагу: коли дитина виступає, вона дивиться Вам у вічі, шукаючи в них підтримку та схвалення. А тепер уявіть, що їй нікому буде дивитися у вічі…

не забувайте, що Новий Рік буває тільки раз на рік. Дозвольте дитині хоча б раз на рік побути просто самою собою, навіть якщо для неї найвищим щастям стане можливість відсидітися на стільці до кінця святкового ранку);

якщо (не дай Бог) дитина захворіла і не може піти на ранок, Ви повинні підтримати дитину, пояснити, що це не останнє свято, і, обов’язково, після видужання запросіть її друзів та влаштуйте маленьке компенсаційне свято.

Інформація про Косівщинський ДНЗ