Вдягни сьогодні синє й підтримай аутиста: другого квітня Міжнародний день поширення знань про аутизм

Чому обрано саме цей колір?

2 квітня відоме в світі, як «День в блакитному кольорі». Людей в різних країнах закликають згадати про проблеми аутистів і про те, чого можуть домогтися ці люди, якщо суспільство буде їх підтримувати.

В цей день в країнах, що приєдналися до акції, ініційованої найбільшої в світі батьківської організацією Autism Speaks, більшість будівель і пам’яток в світі «забарвлюють» в блакитний або синій колір. Людей закликають носити речі блакитного кольору. За даними цієї організації, серед хлопчиків випадки аутизму та аутичних розладів стаються в середньому вп’ятеро частіше за дівчаток, тому кольоровим кодом обрано блакитний, а символом — блакитну стрічку.

Що варто знати про аутизм?

Як інформує Вікіпедія, аути́зм (грец. autos — «сам»; аутизм — «занурення в себе») — розлад розвитку нервової системи, що характеризується порушенням соціальної взаємодії, вербальної й невербальної комунікації, і повторюваною поведінкою. У таких людей існують складнощі у взаємодії із зовнішнім світом, з цього приводу виникають порушення в соціалізації. Людина з аутизмом типово уникає спілкування: усяке порушення повсякденного розпорядку й стереотипів виявляється йому трагедією. Проте інтелект у таких людей не завжди понижений. Часто виявляються так звані «острівці знання» — області, у яких здібності хворого досягають нормального або навіть геніального рівня.

Питання статистики аутизму тісно пов’язане з історією дослідження цього розладу. Статистика також є відмінною в різних країнах. Так у 1960-1970-х роках аутизм діагностували в однієї дитини з 10 тис — і це були в основному випадки так званого генетичного аутизму, коли з перших днів життя дитини спостерігалася симптоматика аутизму. Починаючи зі середини 1980-х років фахівці відмітили сплеск захворювання аутичного спектру. У Сполучених Штатах статистика свідчила про одного хворого на 160 здорових дітей. В Ізраїлі ситуація не набагато краща — один хворий на 200 здорових. У Канаді аутизм діагностується в однієї дитини з 500. Проте статистика генетичного аутизму залишилася незмінною: 1 на 10 тис, а все зростання захворюваності припадає на так званий регресивний аутизм, при якому дитина нормально розвивалася до року, але у віковому проміжку від року до трьох раптом починала втрачати навички, припиняла звертати увагу на батьків — тобто ставала аутистом. В Україні поки бракує організованих досліджень щодо дітей та дорослих з аутизмом. Цим опікуються в основному незалежні організації.

Аутизм не виліковний, але при своєчасній діагностиці та корекційному втручанні, дитина може бути адаптована до життя у дорослому віці.

Тож не будьмо байдужими й ми. Висловити свою толерантність до аутистів та свою підтримку до цих людей не так уже й складно.

Просто вдягніть сьогодні  синій светр чи кросівки, почепіть такого ж кольору краватку або ж просто прикрасьте одяг синьою стрічкою чи візьміть із собою парасольку.