Сторінка сестри медичної старшої

Сторінка сестри медичної старшої

 

Піклується про здоров`я дітей КДНЗ «Веселка»

сестра медична старша Курасова Юлія Павлівна

В 2012 році закінчила Лебединське медичне училище ім. професора М.І.Сітенкапо

за спеціальністю сестринська справа,

працює в закладі з 2019 року

 

ПОРАДИ МЕДСЕСТРИ

Режим харчування дитини вдома

Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.
Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою.
Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та години прийому їжі.

 

Привчайте дитину:

  • перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником;
  • самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
  • під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу;
  • відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки;
  • не обливатись;після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.
  • Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним,пояснюйте йому, що і як треба робити.

 

Сторінка сестри медичної старшоїОСОБИСТА ГІГІЄНА ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

У людини ставлення до власного здоров’я формується з дитинства. Велике значення у збереженні та зміцненні здоров’я дитини має гігієнічне навчання та виховання. Це – обов’язок батьків.
Особиста гігієна – це догляд за своїм тілом та дотримання його в чистоті. Шкіра захищає тіло людини від хвороб. Коли дитина бігає, стрибає, їй стає жарко і на шкірі з’являються крапельки поту. Крім того, на шкірі є тонкий шар жиру, так званого шкірного сала. Якщо шкіру довго не мити, на ній накопичуються жир і піт, де і затримуються частки пилу. Так, шкіра стає брудною, грубою і перестає захищати тіло.
Щоранку діти повинні вмиватися: мити обличчя, руки, шию, вуха. Також необхідно робити це після прогулянок та увечері. Для процедури вмивання варто заздалегідь приготувати рушник і мило, за відсутності крана з водопровідною водою – кувшин або таз. Рушник слід вішати на гачок, а не накидати собі на шию чи плечі, бо на нього під час умивання потраплятимуть бризки води і він буде мокрим і брудним. Умиватися краще роздягненим до поясу або в трусиках та майці. Спочатку варто гарно вимити руки з милом під струменем води, але в жодному випадку не мити руки в ємності. Руки слід намилювати один-два рази з обох боків та між пальцями, потім добре змити мильну піну та перевірити чистоту нігтів. І лише тоді, уже чистими руками, мити обличчя, вуха та шию. Після вмивання необхідно витертися насухо чистим, сухим рушником, який в кожної дитини має бути особистим. Якщо дитина добре вмивалася, то рушник залишатиметься чистим.


Починаючи з чотирьох років, дитина має навчитися самостійно мити обличчя, вуха, верхню частину грудей і руки до ліктів, а з 5-7 – річного віку обтиратися до поясу. Варто допомогти дитині після вмивання гарно розтертися рушником до відчуття приємної теплоти.
Перед сном обов’язковим є миття ніг, тому що на них дуже сильно потіє шкіра і накопичується бруд. Якщо не мити ноги щодня, носити брудні шкарпетки, панчохи, то це все сприяє появі попрілостей та натирань, а також може призвести до виникнення грибкових захворювань. Після миття ноги необхідно ретельно витерти рушником, який спеціально призначений для цієї процедури.
Неоціненне значення має вечірній душ. Так, водні процедури ввечері мають не лише гігієнічне значення, але й сприяють загартуванню, добре впливають на нервову систему та сприяють швидкому засипанню.
Рекомендується старанно мити волосся, тому що на ньому накопичується багато шкірного жиру, бруду і пилу. Обов’язковою є гігієна нігтів на пальцях рук і ніг. Під довгими нігтями, зазвичай, накопичується бруд і видалити його важко, тому раз на тиждень нігті необхідно акуратно підрізати. В жодному випадку не можна гризти нігті!
Особливої уваги вимагають руки та їх чистота. Дитині мають пояснити, що руками вона тримає різні предмети: олівці, ручки, книжки, зошити, м’ячі, іграшки; гладить тварин, торкається різних предметів (ручок, ланцюгів, гачків та інших предметів) у туалетних кімнатах. Бруд, часто невидимий, що знаходиться на цих предметах, залишається на пальцях. Якщо брати немитими руками продукти харчування, то бруд потрапляє спочатку до рота, а потім до організму. Тому необхідно мити руки перед їжею, після відвідування туалетної кімнати, після будь-якої іншої діяльності (прибирання кімнати, роботи на присадибній ділянці, гри з тваринами і тому подібне) та перед сном.
Дитина має стежити за чистотою зубів і доглядати їх, оскільки стан зубів впливає на здоров’я, настрій, міміку і поведінку людини. Дуже важливо своєчасно розпочати догляд за порожниною рота і зубами дитини. Дитина має чистити зуби вранці і ввечері перед сном.
Із раннього віку необхідно привчати дитину користуватися носовою хустинкою. Варто пояснити, що під час кашлю чи чхання з носоглотки виділяється велика кількість мікробів і, якщо не користуватися носовою хустинкою, то разом з бризками відбувається зараження оточуючих. Дитина повинна мати окрему хустинку для носа і окрему хустинку для очей (особливо під час захворювання), щоб уникнути потрапляння інфекції з носа до очей і навпаки.
Хустинки мають бути завжди чистими. Змінювати їх необхідно щодня, навіть якщо вони не були використані. Витирати рот, обличчя, перев’язувати подряпину необхідно лише чистою хустинкою.

Сторінка сестри медичної старшої

Як уберегти дитину від застуди

До вашої уваги прості поради, що дозволять уберегти дитину від застуди:
1. Найдієвіший засіб, який рекомендують усі медсестри у дитсадках, – змащувати носик дитини оксоліновою маззю, бодай не запобігти, то принаймні зменшити ризик захворювання малюка.
2. Дітям треба більше гуляти, оскільки ризик підхопити якийсь вірус у приміщенні набагато вищий, ніж на свіжому повітрі.
3. Привчіть дитину мити руки, до того ж не тільки після туалету. І що частіше вона це робитиме, то більш імовірно, що малеча менше хворітиме.
4. Загартовуйтеся, привчайте дитину до не дуже високої температури повітря удома, наприклад, удень вона не має перевищувати +21…+22 °С, а вночі – +17…+18 °С. Річ у тім, що за дуже високої температури повітря стає сухішим, що може призвести до пересихання слизової носоглотки, і як наслідок – знизити опірність до хвороб.
5. Коли виходите на прогулянку, не вкутуйте малюка, бо він, активно рухаючись, тільки прітиме, що збільшує імовірність захворювання.
6. Не допускайте, щоб у дитини були мокрі ноги.
7. Привчіть малюка пити не звичайний чай, а спеціальні трав’яні відвари, або ж із малиновими або смородиновими гілочками.
8. Коли вже так сталося, що ваш малюк застудився і в нього піднялася температура, не поспішайте її збивати, оскільки це відповідь організму на вірус.
Дайте йому самому перебороти інфекцію. Температуру потрібно збивати, тільки якщо вона сягає 38–38,5 °С. Висока температура стимулює вироблення імунітету.

  Профілактика респіраторних захворювань

Ніхто, не при винайшов кращого способу прфілактики респіраторних хвороб ніж загартування. Про нього написано багато, вивчайте і вибираєте метод, відповідний вашому малюкові. Наш метод простий – дитини не кутати! Водою холодною не обливати, в ополонці малюка не купати. Просто старатися, щоб дитина не потіла. Влітку ходити голяком, взимку одягнена так, щоб не перегрівалася . І ще, якщо можна віднести до гартування – цілорічна фруктова терапія: полуниця, малина, смородина вишня. Всі ці фрукти можна заморожувати – так вони практично не втрачають корисних складових і доступні взимку. І якщо обшпарити ту ж заморожену малину окропом (не варити!), отримаєте натуральний вітамінний компот. З тих, що привезли найкраще ківі (1 кг ківі замінює кількість вітаміну С, що міститься в 1 ящику лимонів), з нього і бананів можна робити фруктові салати з йогуртом. До речі, якщо ви довіряєте полівітамінним комплексам навесні і осінню влаштовуйте діткам тритижневі вітамінні курси (за порадою педіатра).

Сторінка сестри медичної старшої Сторінка сестри медичної старшої

Грип 

 

Грип – це вірусне захворювання, що розпочинається раптово і бурхливо, супроводжується лихоманкою, головними, м’язовими, суглобним болями, підвищеною температурою.

Інфікуватися можна не тільки при чханні і кашлі хворого та користуючись його речами, але й перебуваючи в приміщенні чи транспорті, де нещодавно знаходився хворий.
Хвороба перемагає тих, у кого недостатньо сильний імунітет. Тому, щоб не захворіти на грип у період епідемічного підвищення цього захворювання, слід вдаватися до ефективних профілактичних заходів:

1. зробити щеплення від грипу у поліклініках за місцем проживання;

2. звести до мінімуму відвідування місць з масовим перебуванням людей;

3. перед виходом з дому треба змазувати слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю;

4. використовувати марлеву (4 шарову) маску для захисту рота і носа під час перебування в транспорті та при спілкуванні з людьми;

5. провітрювати якомога частіше приміщення та проводити вологе прибирання;

6. часто та ретельно мити руки з милом або використовувати вологі серветки, що містять у своєму складі спирт.

Грип небезпечний своїми ускладненнями: запаленнями легенів, середнього вуха, гайморових пазух, бронхітами, враженням нирок, мозку, серця та інших органів. Він особливо небезпечний для дітей, людей похилого віку, хронічно хворих.
Якщо ви захворіли, необхідно залишитися вдома, негайно викликати лікаря та дотримувати всі його рекомендації.
Обов’язково ізолюйте хворого від інших членів сім’ї, виділіть йому окремий посуд та речі особистої гігієни.

Обережно , грип !

Шановні батьки! Звертаємось до вас з проханням слідкувати за реальним станом здоров’я дітей. Вживати профілактичні засоби, порадившись з лікарем. У разі захворюваності дитини – вчасно звертатись до дільничого лікаря. З метою профілактики захворюваності дітей на гострі респіраторні захворювання та грип у дошкільному навчальному закладі проводяться заходи:

Сторінка сестри медичної старшої Сторінка сестри медичної старшої

Сторінка сестри медичної старшої

1. Контроль за реальним станом здоров’я дітей.

2. Контроль за виконанням режиму дня дошкільного навчального закладу.

3. Контроль за якістю прибирання в приміщеннях закладу.

4. Контроль за режимом провітрювання в групових приміщеннях.

5. Щоденна ранкова гімнастика.

6. Заняття з фізичної культури згідно розкладу занять.

7. Дотримання рухового режиму – чергування рухливих та малорухливих ігор протягом дня.

8. Дотримання послідовності під час одягання дітей на вулицю.

9. Перебування дітей на свіжому повітрі з урахуванням погодних умов та одягу дітей.

10. Вживання фітонцидів (цибуля, часник) .

11. Вживання кисломолочних продуктів .

Будьте здорові!

ВАКЦИНАЦІЯ ДІТЕЙ: ЩО МАЮТЬ ЗНАТИ БАТЬКИ

Вакцинація дітей: що мають знати батьки

Сторінка сестри медичної старшої

Питання вакцинації дітей завжди викликає дискусії серед батьків. З одного боку, вони побоюються можливих побічних реакцій після введення вакцини. З іншого — доведено, що щеплення сприяють виробленню в організмі дитини специфічного імунітету до захворювань.

Водночас засоби масової інформації завжди намагаються повідомляти про негативні наслідки вакцинації. Проте майже не пишуть, навіщо взагалі вона потрібна. Так, одна проблема перебільшена, а про іншу недостатньо інформації.

Спробуємо розібратися, що ж насамперед слід знати про вакцинацію дітей.

Найефективніший засіб захисту від інфекційних захворювань

Ризик виникнення спалахів інфекційних захворювань буде мінімальним лише у випадку, якщо кількість щеплених дітей становитиме 90–95%. Такий відсоток вакцинованих формує «колективний імунітет», що запобігатиме поширенню інфекційних захворювань. Через зменшення кількості вакцинованих зберігається ризик епідемій і серед дорослих.

Антиген — речовина біологічного походження, під впливом якої в організмі людини утворюються специфічні білки — антитіла

Цей факт перевірений часом, адже є захворювання, на які не хворіють завдяки тому, що вже багато поколінь отримують щеплення від них.

Якщо відмінити вакцинацію, багато рідкісних або зниклих захворювань поширюватимуться знову. Саме вакцинація дає змогу сформувати у дитини імунітет, без якого вона беззбройна перед інфекціями та ризикує захворіти за першого ж контакту з ними.

Відповідно до Календаря профілактичних щеплень в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» від 16.09.2011 №595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11.08.2014 №551, далі— Календар), передбачено обов’язкові щеплення дітей від таких небезпечних інфекційних захворювань:

  • туберкульоз;
  • кашлюк;
  • дифтерія;
  • правець;
  • поліомієліт;
  • гепатит В;
  • гемофільна інфекція (Hib-інфекція);
  • кір;
  • краснуха;
  • епідемічний паротит.

Також Календарем визначено рекомендовані щеплення та групи осіб, що підлягають цим щепленням.

Грудне вигодовування не замінює щеплень

Перші антитіла дитина отримує від матері: вони потрапляють через плаценту в кров дитини. Проте маминих антитіл недостатньо, аби запобігти захворюванням, та й зберігаються вони в крові дитини нетривало. А якщо мама не щеплена або не хворіла на певні захворювання, то їх у дитини взагалі не буде.

За грудного вигодовування дитина також отримує антитіла від матері. Саме тому воно так важливе для імунітету дитини, але цього захисту недостатньо. Наприклад, дитина цілком може захворіти на кашлюк, не зважаючи на грудне вигодовування. До того ж джерелом інфекції можуть бути батьки, зокрема мама, яка годує грудним молоком.

Нині у світі завдяки вакцинації захворюваність на поліомієліт знизилась на 99%. Він залишається ендемічним лише втрьох країнах світу — Нігерії, Пакистані та Афганістані. Зменшилася кількість зареєстрованих смертельних випадків від кору. У багатьох країнах, що розвиваються, викорінений правець новонароджених

Планова вакцинація дітей з перших місяців життя

Інфекційні захворювання найнебезпечніші для життя і здоров’я дітей віком до року. Саме недостатність антитіл в організмі дитини робить його беззахисним перед захворюваннями. Уникнути контакту зі збудником інфекційного захворювання майже неможливо. Адже дитину може інфікувати навіть найближче оточення: батьки, брати та сестри, бабусі та дідусі.

У певному сенсі час вакцинації визначає її ефективність: що раніше, то ліпше. Необхідно встигнути вакцинувати дитину до того, як вона зустрінеться зі збудником. Саме тому деякі щеплення роблять у перші дні та місяці після народження. Якщо відкласти вакцинацію, дитина може захворіти.

Дітей із хронічними захворюваннями можна вакцинувати

Діти із хронічними захворюваннями перед усім потребують захисту від інфекцій. По-перше, супутні захворювання можуть погіршити перебіг основного. По-друге, у таких дітей інфекційні захворювання або їх ускладнення протікають значно тяжче. Відповідно до Календаря діти з хронічними захворюваннями належать до групи ризику. Для таких дітей Календарем передбачено додаткові щеплення за станом здоров’я.

Медичні протипоказання до проведення вакцинації визначені в Переліку медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» від 16.09.2011 №595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11.08.2014 №551). Тому лише фахівець може визначити, коли вакцинація протипоказана.

Діти, які були щеплені, все одно захворіли

Вакцинація безпечніша, ніж захворювання, лише тому, що вакцина містить ослаблений, вбитий збудник або його частки. Відповідь організму на щеплення все одно в кожної дитини індивідуальна. Тому не у всіх щеплених дітей може сформуватися імунітет або він може сформуватися частково. Дитина може захворіти, але захворювання перебігатиме легше або не буде тяжких наслідків. Наприклад, дуже великий відсоток тих, хто перехворів на поліомієліт, стають інвалідами на все життя або захворювання призводить до смерті. Щеплення може запобігти тяжким наслідкам або ускладненням після захворювання.

Також відомо, що немає вакцин зі стовідсотковою ефективністю, у більшості вакцин вона становить 85–95%. Ще наведемо один факт, над яким варто замислитися: якщо кількість вакцинованих зростає, то й кількість захворювань зростає саме серед них. Це відбувається лише тому, що кількість вакцинованих більша за кількість не вакцинованих.

Організм дитини формує адекватну імунну відповідь

Імунна система дитини реагує на сторонні мікроорганізми й виробляє антитіла одночасно до кількох збудників. Якщо згодом організм дитини ще раз зіткнеться зі збудником, в її організмі буде сформований достатній рівень антитіл, які запобігатимуть захворюванню.

Припинення щеплень проти кашлюку призвело до того, що в 1974 році у Великобританії виникла епідемія — зареєстрували понад 100 тис. випадків захворювання та 36 летальних випадків. Зниження охоплення щепленнями з 70% до 30% в Японії призвело до збільшення кількості зареєстрованих випадків захворювання з 393 у 1974 році до 3200 у 1979 році

У разі природного контакту зі збудником імунній системі дитини доведеться реагувати на більшу кількість сторонніх агентів, ніж у разі вакцинації. Наприклад, у випадку захворювання на гепатит В, якщо дитина не вакцинована, її імунна система вироблятиме антитіла проти чотирьох сторонніх білків вірусу. У разі ж вакцинації організму дитини доведеться формувати антитіла лише до одного антигена, що забезпечить ефективний захист від захворювання.

У 80-х роках минулого століття дитина для захисту від семи інфекційних захворювань під час уведення вакцин отримувала понад 3 тис. антигенів. Зараз під час вакцинації проти 10 інфекційних захворювань дитині уводять 123–126 антигенів. Тож їх кількість знизилась у 25 разів, а кількість захворювань, від яких дитина захищена, збільшилася.

До того ж дітям роблять щеплення вакцинами, що містять або ослаблений вірус, або частинки мікроорганізму (структури білкової природи, антигени), які здатні стимулювати вироблення антитіл, але не спричиняють захворювання.

Вакцинація не може перевантажити імунну систему. Під час захворювання навантаження на імунітет набагато вище, ніж під час вакцинації. Одночасне уведення вакцин проти 10 інфекційних захворювань задіює імунну систему лише на 0,1%. Важливо розуміти, що наша імунна система пристосована до контактів з великою кількістю мікроорганізмів. Уже в перші години життя дитина переходить від стерильних умов організму матері до існування у світі, населеному багатьма мікроорганізмами.

 

Антитіла— специфічні захисні білки в сироватці крові, що утворюються у відповідь на уведення в організм антигена та здатні вступати з ним у специфічну взаємодію

Вакцинація не спричиняє аутизму у дітей

Хибна думка, що вакцинація спричиняє аутизм у дітей, поширилася серед батьків і медичних працівників після публікації в 1998 році у відомому медичному журналі статті англійського лікаря Ендрю Уейкфілда про зв’язок між вакцинацією проти кору, краснухи, паротиту з аутизмом. Після цієї публікації провідні медичні установи світу — Центр контролю та профілактики захворювань у США, медичний інститут Національної академії наук Великобританії і Британська національна служба охорони здоров’я — почали детально вивчати питання безпеки вакцинації. Через кілька років клінічних спостережень за сотнями тисяч дітей, яких вакцинували, вони спростували зв’язок між розвитком аутизму і вакцинацією.

Тим паче, що аутизм — це генетично зумовлене захворювання, що виникає до народження. Прояв симптомів аутизму — самоізоляція і неадекватна реакція на оточення — лише збігається в часі з вакцинацією проти кору, паротиту та краснухи (12–15місяців).

Хоча поліпшення гігієни, миття рук і чиста вода можуть захистити людей від таких захворювань, як грип і холера, більшість вірусів поширюється незалежно від того, наскільки ми дотримуємося правил гігієни. Поліпшення гігієни сприяє зниженню захворюваності на інфекції, що як кір передаються повітряно-крапельним шляхом, але захворюваність на гострі респіраторні вірусні інфекції не знижується.

Вакцинація сучасними препаратами безпечніша, ніж ускладнення, викликані захворюваннями та їх лікуванням. Саме тому ставлення до вакцинації як обов’язкової декларують усі без винятку члени Всесвітньої організації охорони здоров’я. Позитивного ставлення до вакцинації навчають у всіх цивілізованих країнах світу.