Адаптація до дитячого садка Частина 4: Чому дитина так себе веде?

Ваш малюк зовсім скоро вперше піде в дитячий садок. Звичайно, ви дуже хвилюєтеся, як він відреагує на зміни в його житті, чи сподобається йому в садочку, чи швидко він звикне. Ви уявляєте масу проблем і намагаєтеся їх вирішити в своїй уяві. З якими реальними проблемами можливо доведеться зіткнутися вам і малюкові і як зробити процес адаптації більш м’яким?

Адаптація — це пристосування організму до мінливих зовнішніх умов. Цей процес вимагає великих витрат психічної енергії і часто проходить з напругою, а то й перенапруженням психічних і фізичних сил організму.

Дітям будь-якого віку дуже непросто починати відвідувати садок, адже все їхнє життя змінюється кардинальним чином.

У звичне життя дитини буквально вриваються такі зміни:

  • чіткий режим дня;
  • відсутність рідних поруч;
  • постійний контакт з однолітками;
  • необхідність слухатися і підкорятися незнайомій до цього людині;
  • різке зменшення персональної уваги.

Частина дітей адаптуються відносно легко, і негативні моменти у них зникають протягом 1-3 тижнів. Іншим трохи складніше, і адаптація може тривати близько 2 місяців, після закінчення яких їх тривога значно знижується. Якщо ж дитина не адаптувався після закінчення 3 місяців, така адаптація вважається важкою і вимагає допомоги фахівця-психолога.

Читати більше  Адаптація до дитячого садка Частина 2: Як не наробити помилок 

Чому він так себе веде?

Багато особливостей поведінки дитини в період адаптації до садочка лякають батьків настільки, що вони замислюються: а чи зможе дитина взагалі адаптуватися, чи закінчиться коли-небудь цей «жах»? З упевненістю можна сказати: ті особливості поведінки, які дуже турбують батьків, в основному є типовими для всіх дітей, що знаходяться в процесі адаптації. У цей період майже всі мами думають, що саме їхня дитина належить до категорії дітей, яким протипоказано відвідування садочка, а решта малюків нібито ведуть і відчувають себе краще. Але це не так.

Ось найпоширеніші зміни в поведінці дитини в період адаптації

Емоції дитини
У перші дні перебування в садочку набагато сильніше виражені негативні емоції: від пхикання, «плачу за компанію» до постійного нападу плачу. Особливо яскравими є прояви страху (крихітка явно боїться йти в садочок, боїться вихователя або того, що мама за ним не повернеться), гніву (коли малюк виривається, не даючи себе роздягнути, або навіть може вдарити дорослого, що збирається залишити його), депресивні реакції і «загальмованість», як ніби емоцій немає взагалі.
У перші дні дитина відчуває мало позитивних емоцій. Вона дуже засмучена розставанням з мамою і звичним середовищем. Якщо малюк і посміхається, то в основному це реакція на новизну або на яскравий стимул (незвичайна іграшка, «одухотворена» дорослим, весела гра).
Наберіться терпіння! На зміну негативним емоціям обов’язково прийдуть позитивні, що свідчать про завершення адаптаційного періоду. А ось плакати при розлученні малюк може ще довго, і це не говорить про те, що адаптація йде погано. Якщо дитина заспокоюється протягом декількох хвилин, то все в порядку.

Контакти з однолітками і вихователем
У перші дні у дитини знижується соціальна активність. Навіть товариські, оптимістичні діти стають напруженими, замкнутими, неспокійними, не спілкуються.
Потрібно пам’ятати, що малюки 2-3 років грають не разом, а поруч. У них ще не розвинена сюжетна гра, в яку включалися б кілька дітей. Тому не варто засмучуватися, якщо ваша дитина поки не взаємодіє з іншими малюками.
Про те, що адаптація йде успішно, можна судити з того, що малюк все охочіше взаємодіє з вихователем в групі, відгукується на його прохання, спокійно сприймає режимні моменти.

Пізнавальна активність
Перший час пізнавальна активність може бути знижена або навіть зовсім відсутня на тлі стресових реакцій. Іноді дитина не цікавиться навіть іграшками. Багатьом дітям потрібно посидіти на самоті, щоб зорієнтуватися в навколишньому оточенні. В процесі успішної адаптації малюк поступово починає освоювати простір групи, його «вилазки» до іграшок стануть більш частими і сміливими, дитина стане задавати питання пізнавального плану вихователю.

Навички
Під впливом нових зовнішніх впливів у перший час малюк може на короткий час «розгубити» навички самообслуговування (уміння користуватися ложкою, носовою хусткою, горщиком і т. д.).
Успішність адаптації залежить від того, що дитина не тільки «згадує» забуте, але ви, із подивом і радістю, відзначаєте нові досягнення, яким вона навчився в садку.

Особливості мовлення
У деяких дітей словниковий запас бідніє або з’являються «полегшені» слова і речення. Не хвилюйтеся! Мова відновиться і збагатиться, коли адаптація буде завершена.

Рухова активність
Деякі діти стають «загальмованими», а деякі — некеровано активними. Це залежить від темпераменту дитини. Змінюється також і домашня активність. Хорошим знаком є відновлення нормальної активності вдома, а потім і в садочку.

Сон
Якщо дитину залишити на денний сон, то перші дні вона буде засипати погано. Малюк може схоплюватися або, заснувши, незабаром прокидатися з плачем. Вдома також може відзначатися неспокійний денний і нічний сон. До моменту завершення адаптації сон і вдома, і в садку обов’язково нормалізується.

Апетит
У перший час у дитини може бути знижений апетит. Це пов’язано з незвичною їжею (незвичний і вигляд, і смак), а також зі стресовими реакціями — малюку просто не хочеться їсти. Хорошою ознакою вважається відновлення апетиту. Нехай малюк з’їдає не все, що є на тарілці, але він починає їсти.

Здоров’я
В цей час знижується стійкість організму до інфекцій, і дитина може захворіти в перший місяць (а то й раніше) відвідування садка.
Звичайно, багато мам чекають, що негативні моменти поведінки і реагування малюка пройдуть в перші ж дні. І засмучуються або навіть сердяться, коли цього не відбувається. Зазвичай адаптація проходить за 3-4 тижні, але може розтягнутися на 3-4 місяці. Не квапте час, не все відразу!

Чим може допомогти мама?

Кожна мама, відчуваючи, наскільки дитині непросто, бажає допомогти їй швидше адаптуватися. І це чудово. Комплекс заходів полягає в тому, щоб створити вдома дбайливу атмосферу, що оберігає нервову систему малюка, яка і так працює на повну потужність.
У присутності дитини завжди відгукуйтеся позитивно про вихователів та садочок. Навіть в тому випадку, якщо вам щось не сподобалося. Якщо дитині доведеться ходити в цей садок і цю групу, йому буде легше це робити, поважаючи вихователів. Розмовляйте про це не тільки з крихіткою. Розкажіть кому-небудь в його присутності, в який гарний садочок тепер ходить малюк і які чудові вихователі там працюють.

Читати більше  Адаптація до дитячого садка Частина 4: Правила для батьків 

У вихідні дні не міняйте режим дня дитини. Можна дозволити поспати їй трохи довше, але не потрібно дозволяти «відсипатися» занадто довго, що суттєво може порушити розпорядок дня. Якщо дитині потрібно «відіспатися», значить, режим сну у вас організований невірно, і, можливо, малюк занадто пізно лягає ввечері.

Не відучуйте дитину від «поганих» звичок (наприклад, від соски) в період адаптації, щоб не перевантажувати нервову систему малюка. У нього в житті зараз занадто багато змін, і зайва напруга ні до чого.

Постарайтеся, щоб удома малюка оточувала спокійна і безконфліктна атмосфера. Частіше обіймайте малюка, гладьте по голівці, говоріть ласкаві слова. Відзначайте його успіхи, поліпшення в поведінці. Більше хваліть, ніж лайте. Йому так зараз потрібна ваша підтримка!

Будьте терпимими до примх. Вони виникають через перевантаження нервової системи. Обніміть крихітку, допоможіть їй заспокоїтися і перемкніть на іншу діяльність (гру).
Дайте в садок невелику іграшку (краще м’яку). Малюки цього віку можуть потребувати іграшку — замінника мами. Притискаючи до себе щось м’яке, яке є частинкою її дому, дитині буде набагато спокійніше.

Покличте на допомогу казку або гру. Ви можете придумати свою казку про те, як маленький ведмедик вперше пішов у садок, і як йому спочатку було незатишно і трохи страшно, і як потім він потоваришував з дітьми та вихователями. Цю казку ви можете «програти» з іграшками. І в казці, і в грі ключовим моментом є повернення мами за дитиною, тому ні в якому разі не переривайте розповіді, поки не настане цей момент. Власне все це і затівається, щоб малюк зрозумів: мама обов’язково за ним повернеться.

Найбільше мама і дитина засмучується при розставанні. Як потрібно організувати ранок, щоб день і в мами, і у малюка пройшов спокійно? Головне правило таке: спокійна мама — спокійний малюк. Він «зчитує» вашу невпевненість і ще більше турбується.

І вдома, і в садку говоріть з малюком спокійно, впевнено. Проявляйте доброзичливу наполегливість при пробудженні, одяганні, а в садку — роздяганні. Розмовляйте з дитиною не надто гучним, але впевненим голосом, озвучуючи все, що ви робите. Іноді хорошим помічником при пробудженні і збиранні є та сама іграшка, яку малюк бере з собою в садок. Бачачи, що зайчик «так хоче в садок», малюк заразиться його впевненістю і хорошим настроєм.

Нехай малюка відводить той батько або родич, з яким йому легше розлучитися. Вихователі давно помітили, що з одним з батьків дитина розлучається відносно спокійно, а іншого ніяк не може відпустити від себе, продовжуючи переживати після його відходу.
Обов’язково скажіть, що ви прийдете, і позначте коли (після прогулянки, або після обіду, або після того, як він поспить і поїсть). Малюкові легше знати, що мама прийде після якоїсь події, ніж чекати її кожну хвилину. Не затримуйтесь, виконуйте свої обіцянки!

У вас повинен бути свій ритуал прощання (наприклад, поцілувати, помахати рукою, сказати «бувай»). Після цього відразу йдіть: впевнено і не обертаючись. Чим довше ви затримуєтесь в нерішучості, тим сильніше переживає малюк.