Особливості психологічного супроводу процесу наступності дітей дошкільного віку та молодшого шкільного

«Шкільне навчання ніколи не
починається з порожнього місця, а завжди
спирається на певну стадію
розвитку, досягнутого дитиною ».
Л. С. Виготський

Перехід дитини з дитячого садка у школу є важливим етапом її життя, який пов’язаний не лише зі зміною середовища її розвитку, а й із відповідними процесами самоусвідомлення, із зіткненням з новими проблемами, відкриттям у собі нових можливостей тощо. Одним дітям це додає піднесеного настрою, відчуття виходу на новий життєвий щабель, іншим вселяє ностальгію за звичним життям у дитячому садку, часто породжує стресові стани. Вихователь в дитячому садку – це друга мама, яка може обійняти малюка, погладити по голівці. І дитина тягнеться до свого вихователя. І ось сьогоднішній дошкільник приходить в школу, і його зустрічає вчитель, нова людина, до якої ще треба звикати. Все відразу змінюється: учень повинен дотримуватися дистанції між собою і вчителем. Тому й адаптація учня до школи більш затяжна, ніж в дитячому садку.

Тому дуже важливо, щоб у дошкільному закладі, в сім’ї допомогли дитині усвідомити, що дитячий садок і школа є ланками єдиної системи освіти і виховання, а все те, що чекає дитину у школі, є продовженням того, чим займалася, що опановувала вона раніше. Не менш важливо, щоб із перших днів перебування в школі вона на конкретних реаліях переконувалася в цьому. Все це можливе за дотримання принципу наступності дошкільної та початкової освіти.

При визначенні провідних ідей в ході реалізації наступності необхідно виділити пріоритети в змісті освіти на кожному етапі вікового розвитку дитини з урахуванням сучасної соціальної ситуації, піти від штучної акселерації в розвитку, не допускати поспіху і дублювання змісту подальшого ланки освіти.

Завдання дошкільної ланки:

1. Залучення дітей до цінностей здорового способу життя.
2. Забезпечення емоційного благополуччя дитини, розвиток її позитивного самовідчуття, створення умов для різноманітної художньої діяльності.
3.Розвиток ініціативності, допитливості, довільності, здатності до творчого самовираження.
4. Розвиток компетентності у сфері відносин до світу, людей і до себе, включення дітей в різні форми співпраці (з дорослими й однолітками)
5.Формування знань про навколишній світ, стимулювання комунікативної, пізнавальної, ігрової активності дітей в різних видах діяльності.

Завдання початкового шкільного ланки:

1. Формування усвідомленого прийняття дітьми цінностей здорового способу життя та регуляція своєї поведінки відповідно до них.
2. Розвиток готовності дитини до активної взаємодії з навколишнім світом (емоційної, інтелектуальної, комунікативної та ділової).
3.Формування бажання і вміння вчитися, готовності до навчання в школі і самоосвіти.
4. Розвиток ініціативності, самостійності, навичок співпраці в різних видах діяльності.
5. Удосконалення досягнень дошкільного розвитку; спеціальна допомога з розвитку несформованих в дошкільному дитинстві якостей, індивідуалізація процесу навчання, особливо у випадках випереджаючого розвитку або відставання.

Основними завданнями співпраці ДНЗ і школи є:

  • створення психолого-педагогічних умов, що забезпечують сприятливий перебіг процесу адаптації першокласників до шкільного навчання (природність переходу з дитячого саду в школу);
  • поліпшення підготовки до навчання в школі 5-6 річних дітей;
  • поглиблення інтересу до життя в школі;
  • надання допомоги сім’ї в новій ситуації, що виникає при підготовці до навчання в школі і при вступі дитини до школи.

Узгодженості дій потребує і діяльність психологічних служб закладів дошкільної і загальної середньої освіти. Взаємодія закладів дошкільної і початкової освіти у питанні роботи соціально-психологічних служб може включати:

  • здійснення єдиного психолого-педагогічного контролю за динамікою розвитку дітей;
  • дослідження рівня розвитку базових якостей особистості дітей старшого дошкільного віку як умови успішного навчання у початковій школі;
  • аналіз умов успішної адаптації учнів першого класу до шкільного життя;
  • застосування корекційно-розвивальних методів у роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку, які потребують індивідуального підходу;
  • проведення спільних методичних заходів.

Форми здійснення наступності можуть бути різноманітними і їх вибір обумовлений ступенем взаємозв’язку, стилем, змістом взаємин освітніх установ.

Враховуючи завдання, аспекти та психологічні особливості наступності, на початку навчального року між КДНЗ «Веселка» та Северинівською ЗОШ І-ІІ ступенів укладається угода про співпрацю, план роботи якої має на меті забезпечення наступності між дошкільною та початковою освітою через координацію діяльності педагогічних колективів суміжних ланок; створення умов для повноцінного пізнавального та соціального розвитку особистості; полегшення входження дошкільника у світ шкільного життя та оволодіння новим статусом учня.

Керуючись усіма предметами угоди та обов’язками сторін, співпраця ДНЗ «Веселка» та Северинівської ЗОШ відбувається за трьома основними напрямками:

  • методична робота;
  • робота з дітьми;
  • робота з батьками.

1. Методична робота здійснюється за наступними формами:

  • спільні педагогічні ради (ДНЗ і школа);
  • семінари;
  • круглі столи педагогів ДНЗ та вчителів школи («Наступність в роботі ДНЗ та школи в світлі сучасних вимог);
  • психологічні та комунікативні тренінги для вихователів та вчителів («Виховання дітей – наша спільна справа»);
  • проведення діагностики по визначенню готовності дітей до школи (кваліметричні дослідження на початку та в кінці навчального року), психолого-педагогічні консиліуми: «Психологічна готовність дітей дошкільного віку до навчання у школі», «Адаптація першокласників до школи» ;
  • взаємодія психологів ДНЗ і школи (психологічне дослідження готовності дітей до школи та психологічне дослідження адаптації першокласників до школи відбуваються за однаковою методикою: тестове опитування та проективний малюнок);
  • відкриті покази освітньої діяльності дошкільників у ДНЗ і відкритих уроків у першокласників школи;
  • педагогічні та психологічні спостереження;
  • самоосвіта педагогів: ознайомлення з чинними документами, що визначають зміст дошкільної та початкової ланок освіти на сучасному етапі (навчально-виховні програми «Я у світі», «Державний стандарт початкової освіти»);
  • обмін досвідом з таких питань, як «Створення сучасного розвивального середовища для соціальної адаптації дитини», «Кращі технології з логічного мислення-в практику!», «Наступність в роботі з питань патріотичного виховання».

2. Робота з дітьми передбачає:

  • екскурсії до школи: знайомство з приміщенням школи, класом, спортивною залою, бібліотекою;
  • знайомство та взаємодія дошкільнят з учителями та учнями початкової школи;
  • участь у спільній освітньої діяльності та ігрових програмах: уроки безпечного життя, виховний захід з ПДР, екологічна акція до дня Землі «Зробимо планету різнокольоровою» (висадження квітів на території ДНЗ та школи);
  • тематичні виставки малюнків і виробів;
  • спільні свята (День знань, випускний в дитячому саду, свято Осені, Новий Рік, Масляна, 8 Березня, День захисту дітей, День вишиванки тощо) і спортивні змагання дошкільнят та першокласників («Ми діти козацького роду!», «Мама, тато, я – спортивна сім’я»);
  • організація циклу занять з метою підвищення рівня мотиваційної готовності до школи в старшій групі ДНЗ: «Маленькі секрети великого шкільного життя», «Мої досягнення», «Я і школа», «Моя вчителька», «Я збираюся до школи»;
  • сюжетно-рольові ігри «Дитячий садок», «Школа», «Бібліотека»;
  • використання в освітній роботі читання творів про школу, ознайомлення вихованців з правилами поведінки школярів;
  • Групові розвивальні заняття з психологом за програмою І. М. Родіною «Перший раз у перший клас»;
  • Творчий майданчик «Lego вчить та розвиває – дітям радість доставляє».

3. Співпраця з батьками включає в себе:

  • спільні батьківські збори на теми «Психолого-педагогічні умови і шляхи формування мотиваційної готовностідітей до навчально-виховної діяльності у школі», «Чому важко першокласнику? Профілактика шкільної дезадаптації у дітей старшого дошкільного віку.» тощо;
  • консультації з педагогами та психологами ДНЗ і школи: «Режим дня – основа формування у дитини організованості», «Роль дитячої книжки в мовленнєвому розвитку дітей. Як захопити книгою?», «Готуємося до шкільного життя з конструктором», «Створення умов для правильного мовного розвитку дітей у сім’ї» тощо;
  • зустрічі батьків дошкільнят з майбутніми учителями;
  • дні відкритих дверей;
  • творчі майстерні, відкриті заходи та свята;
  • анкетування, тестування батьків для вивчення самопочуття сім’ї напередодні шкільного життя дитини і в період адаптації до школи;
    освітньо-ігрові, психологічніі тренінги та практикуми для батьків дітей дошкольного віку, ділова гра «Чи готові ви бути батьками першокласників» тощо;
  • сімейні вечори, тематичні дозвілля;
  • візуальні засоби спілкування (стендові матеріали, виставки, тощо);

Підсумком співпраці педагогічних колективів є спільна педагогічна рада вчителів та вихователів, де аналізуються результати підготовки до школи, помилки та упущення, прогнозується подальша співпраця школи та дошкільних груп.

Сьогодні процес наступності можна розглянути з двох сторін:

  • на дошкільній ланці освіти зберігається самоцінність дошкільного дитинства і формуються фундаментальні особистісні якості дитини, які є основою успішного шкільного навчання;
  • школа, як наступник дошкільної ланки освіти, не будує свою роботу з нуля, а підхоплює досягнення дошкільника і організовує педагогічну практику, розвиваючи накопичений ним потенціал.

Таким чином, вирішення проблеми наступності можливе лише за умови тісної співпраці школи і дитячого садка. Тільки такий підхід може надати педагогічному процесу цілісний, послідовний і перспективний характер, тільки тоді дві початкові ланки освіти будуть діяти не ізольовано один від одного, а в тісному взаємозв’язку.